COCAIN Колумбийский Байкальск

Отже, страшний наркоман, я, вирішив віддатися всій справі цього світу - натуральному кокаїну. Все почалось тим, що колега із роботи розповів мені про закладки, де можна придбати якісну річ. Біла кристалічна речовина, про яку всі так багато говорять - це була моя наступна мета.

Одного сонячного дня я знайшов контакт на пацана, який займався розподілом закладок. Він вже зарання знаходився в стані плющиту, а я йому тільки допоміг. Він вивів мене на притон, де ми домовились про угоду. Мене перетинало від хвилювання, проте я був рішучим - кокаїн мав стати моїм відрою щастя.

Зустрічалися ми в темному переулочку, серед шумного міського таракана. Я знав, що ризикую, але дурний горішок як завжди перемагав у раціональному мисленні. Я видивлявся на всі боки, стараючись не привертати зайву увагу, коли раптом, я побачив його - мого нового дилера. Він був не старший за 20 років, з кепкою на голові і шортах, які здавались мені незручними в цій погожій погоді.

Потиснувши один одному руки, ми швидко здійснили обмін - кеш проти пакетика з тим дивовижним білим порошком. Мені не хватало слів, аби описати своє щастя. Я вже думав, що кокаїн - це просто міф, але тепер я мав його в своїх руках.

Повернувшись додому, я вирішив не марнувати часу і заліз в онлайн-пошук, щоб знайти виставку картин у нашому місті. Шукаючи, я натрапив на подію, яка мене зацікавила - виставка сучасного мистецтва з усіх куточків світу. Я ось так подумав: чому б не залізти на цю виставку на плющиті, щоб отримати незабутні враження?

Вечір наближався, і я вже підготувався до свого заходу. Позбувшись всіх речей, що могли сповідати мої таємниці, я направився до центру, де проходила виставка. Вхід на неї виявився крутим - маса художників, фотографів та модних пацанів і сучок. Там швальні шматки мистецтва були представлені на публічний огляд, я любив кожен миттєвість у цьому помешканні.

Зашовши у зал, я повний заглибився у справу. Мої очі впилися на одну картину, яка змусила мене затриматися. Фарби на полотні гріли мою душу і розсіяли тінь наркотичного опьяніння. Я все випивав кожен крок митця, він був такий гений! Він зміг передати неймовірні почуття через холодний фарби, і це плющило мене до глузду.

На виставці царила особлива атмосфера, наповнена розумом і смаком. Я був самим центром уваги, бо шевелився як під впливом кокаїну. Усі розмови про мистецтво, стилі та тенденції були шаленими наркоманськими запасами, які впивалися партіями дагги. Ми просто залізли на хвилю таланту і чарування.

Минув тривалий час, але я все ще перебував у своєму кокаїновому екстазі. Мій розум заповнився дивовижними образами, що залишилися в моїй пам'яті назавжди. Було два слова, які описували мої враження - зашло і шмалить! Виставка показала мені світ, про який я давно мріяв, де кожен фарбує свої мрії на полотні життя.

Мой дилер і видал мені найкращу закладку в моєму житті. Вона відкрила для мене нові горизонти, де культура, мистецтво і наркотики переплітаються в одному танці. Брешу, який наркоман хотів би кутити? А я вже не міг припинити. На виході з виставки, я зустрів свого кума - бідолашного лоха, який повірив в ту ж свиню, що й я. Він також вдався на цю виставку і не знав, що його вже чекає. Я розповів йому про свої враження та показав йому свої закладки - виявився він не менш здивований.

Ми з ним втратили рахунок годинам, що стояли біля виставки. Задоволений своїм вечором, ми вирішили закінчити його вже на природі. Друзі, дізнайтесь на свою свою шию - кутити з наркоманом на вулиці під яскравою зірками неймовірний досвід!

Так закінчився мій день, повний пригод і вражень. Я купив закладки і відвідав виставку, але, поки що, моє життя затоплене натуральними ейфоріями і бездумними кутками. Хочете підсумувати все це свято? Це я запрошую вас в світ майбутніх переживань!

Так вот, собралась я с качками из своего закрытого сообщества по закладкам и поехала на игру. Я раньше такого не пробовала, но все говорят, что это бомба. И честно говоря, я и не ожидала, что веселье будет настолько крутое!

Но перед тем как начать, надо было закинуться колесами. Так что мы остановились на заправке, купили отгон, старую школу, само собой. Все качки начали пихаться, а я решила только подержать в руках их отгон. Не хотела рисковать, ведь я только начинаю свой путь в мире наркотиков. Ладно, зато кокаин уже ждал меня дома!

И вот, долетела я до игрового поля, все уже побежали туда-сюда, стреляют, врываются в здания, как бандиты. Я немного запереживала, что не смогу следить за ними, ведь там одни скуфы. Такие же, как я. Но мой дискомфорт пропал мгновенно, как только я достала свое вещество.

Бомбезно, какой адреналин в ожидании! Я начала нюхать линии, вокруг меня все стало ярче, звуки стали громче. А когда мне стало не хватать энергии, я снова нюхала. Это было просто огонь!

Конечно, все это было не самое разумное решение. Но наркомания — это штука такая, которая заставляет тебя думать только о своем удовольствии, о великом настоящем и радостном будущем. Мне было все равно, что это вредит моему организму, лишь бы ощутить этот кайф. Но ничего, сегодня тоже на завтра живем, правда?

Игра продолжалась, и я уже совсем не чувствовала боль и усталость. Мое тело было живым, словно наделось на новую шкуру. Я бегала, стреляла, хейтила других игроков и наслаждалась каждой секундой.

Мы с качками создали супер сильную команду. Мы как настоящие наркоманы держали передовые позиции, контролировали поле боя и нагибали всех. Когда наши пули врезались в тела противников, я чувствовала огромное удовлетворение. А когда с огромной энергией шла в атаку, мое сердце билось быстрее и быстрее.

Но постепенно, вместе с эйфорией, морфий начал брать верх. Меня начала смущать легкая головокружение, и когда я стреляла, руки уже дрожали. Играли до последней секунды.

Так вот, кого-то мы победили, а кого-то не смогли. В итоге, мы с качками вернулись домой, полные эмоций, но измотанные. Я устала более, чем когда-либо раньше.